20 червня - акафіст Животворчому Хресту Господньому

                                                                                                           "Я не бажаю хвалитися нічим, хіба                                                                                                             тільки хрестом Господа нашого                                                                                                                     Ісуса Христа, яким розп'ятий світ                                                                                                               для мене, а я для світу" (Гал. 6:14). 

     Традиційно, як і кожної середи в нашому храмі було відслужено акафіст Чесному Животворчому Хресту. По завершенні акафісту настоятель храму звернувся до вірян з повчальним словом, навчаючи кожного гордо нести свій Хрест і за все дякувати Господу:

"Бо якщо старозавітні жертовники, на яких приносились в жертву Богові тварини, були в пошані і називалися великою святинею(Вих. 30:28-29; 40:10), то незрівнянно більшого шанування є вартим Святий Хрест Господній.

Якщо меч, котрим Давид визволив євреїв від филистимлян, зберігався з дорогоцінним одягом при скинії (1Цар. 21:9), то тим більше нам потрібно шанувати Хрест, як засіб перемоги над дияволом. 

Якщо купина і, навіть, місце біля купини були святими через присутність там Бога (Вих. 3:1-5), і якщо ковчег Завіту, споруджений з дерева і золота зробився святинею, тому що там відкривався Бог (Вих. 25:22), то тим більше вартий шанування Хрест, на якому не тільки знаходився, але й пролив Свою пречисту Кров Ісус Христос, Який і освятив Хрест. Як з одежею Спасителя перебувала благодатна сила і вона зцілювала багатьох хворих (Мф. 14:35-36), так і з Хрестом Христовим перебуває Сила Божа. Хрест потрібно шанувати як знамення (символ) Самого Ісуса Христа (Числ. 21:8-9), яке з'явиться перед Його другим пришестям (Мф. 24:30; Об. 1:7).
Хрест є знаком перемоги Христа над дияволом, пеклом і смертю. Про цей переможний знак пророкували:

1. Мойсей, який за повелінням Божим зробив мідного змія і виставив його на знамено (Числ. 21:9), - повісив його на дереві, що мало вигляд хреста;
2. Давид, який молився до Бога: "Даруй тим, що бояться тебе знамено, щоб вони підняли його задля істини (Пс. 59:6).
3. Ісая провіщав з радісною надією, що Бог дасть віруючим цей знак: "І підійме знамено язичникам і збере вигнанців Ізраїля і розсіяних юдеїв скличе від чотирьох кінців землі" (Іс. 11:12).

На пророцтво Мойсея, як на безсумнівне і ясне провіщення про розп'яття Христа на хресті, вказував Сам Ісус Христос, коли сказав: "Як Мойсей підніс змія в пустині, так має бути піднесений Син Людський" (Ін. 3:14)." 

     Тому і ми шануймо Хрест Господній, щоразу, коли творимо на собі хресне знамено і  навіть подумки. Пам'ятаймо, що навіть натільний хрест має велику силу, а з нашою вірою навіть мертвого воскресить, "бо слово про хрест для тих, що гинуть - то глупота, а для нас, що спасаємось - Сила Божа" (1Кор. 1:18).