17 травня - 3-тя Неділя після П'ятдесятниці

     Слава Ісусу Христу!

     Дорогі браття і сестри,  сьогоднішнє Святе Євангеліє навчає нас, що світом мудро керує боже Провидіння. "Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягатися. Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані збирають у засіки, а Отець ваш Небесний їх годує" (Мф. 6, 25-26). "Та Я кажу вам, що і Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. Отож не турбуйтеся, що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? Отець же ваш Небесний знає, що вам усе це потрібне. Шукайте перше Царство Боже та його справед­ливість, а все те вам докладеться" (Мф. 6, 31-33).

     У Символі віри називаємо Бога Вседержителем світу. Бог керує світом, Своєю всемогутньою силою утримує світ. Божа мудрість все спрямовує до призначеної цілі. Тому з довір'ям кликав псалмоспівець Давид: "На Тебе, Господи, я покладав надію і не постидаюся повіки" (Пс. 30, 25).

     Про Боже Провидіння нас докладно навчає Ісус Христос. "Не журіться тим, що будете їсти, що будете пити, в що будете одягатися, бо знає ваш Небесний Отець, що вам це усе потрібне" (Мф. 6, 31-32).

     Поряд із тим ми бачимо дуже багато зла у світі, тому виникає запитання, а чому Бог допускає зло у світі?

     Бог допускає зло, щоб осяг­нути вище добро. Як лікар, який оперує хворого, через терпіння операції повертає людині здоров'я, так і Господь допускає не раз зло для досягнення вищого добра. Наше народне прислів'я мудро гово­рить: "Немає зла на світі, щоб не вийшло на добро".

     У приклад знову ж таки маємо життя Йосифа. Він перетерпів багато зла: гнів і ненависть братів, важке життя в Єгипетській тюрмі. А закінчилось все добре. Йосиф став намісником і рятівником свого народу в Єгипетській неволі в час великого голоду.

     Можливо і ми не раз важко терпимо у своєму житті, не знаємо чому і нарікаємо. Однак коли чуємо про Боже Провидіння, вгору піднесімо серця! Вірмо твердо в божу опіку і в терпіннях не нарікаймо, бо вони можуть принести нам спасіння.

     Також у свому житі ми повинні пам'ятати що прийде час складати звіт нашого життя і тоді кожний постане перед справедливим суддею.

     Уявімо собі чоловіка, який оселився у готель, за­мовляє собі розкішну кімнату, дорогі страви і напої. Він там затримується на певний час, і все, чого лише бажає, замовляє собі, але в кінці подають йому рахунок, і лише тоді він собі пригадує, що за це все треба розрахуватися.

     Так безпечно чинить дуже багато людей у своєму житті. Вони безпечно, проживають на цьому світі, їздять, п'ють, забавляються, грішать, забуваючи, що прийде мить, коли Господь буде вимагати від нас розрахунку. О, якщо би вони зрозуміли, що буде колись із ними, то інакше б будували своє життя на цій землі. Не дарма гово­рить і застерігає Господь, що не можете двом панам служити. Тому заздалегідь вибираймо правдивого Пана, тобто Господа Бога, щоб колись не жаліти і не нарікати, бо тоді вже буде пізно! 

     Амінь.